Оцінки під час дистанційки у МЗОШ № 23 (з досвіду роботи)

Оцінки під час дистанційки у МЗОШ № 23 (з досвіду роботи)

Освіта – це ключ до майбутнього

 Л. Фланаган

Ось і закінчився 2022-2023 навчальний рік, який проходив в умовах російсько-української війни

Поширюючи модель навчання впродовж життя, Миколаївська ЗОШ № 23 не має втрат у навчальному часі. Адже день за днем за шкільним розкладом здобувачі освіти долучатися  до дистанційного освітнього процесу, як у синхронному так і в асинхронному режимах. Стійкість та незламність всіх учасників навчального процесу освітнього острівця МЗОШ № 23 довели, що освіта – це ключ до майбутнього!

Проте, ще й досі  дискутують освітяни в мережах Інтерет, шукаючи відповіді на питання: Чи потрібно оцінювати здобувачів освіти НУШ під час дистанційного навчання? Якою є формула ефективного дистанційного  навчання НУШ? Де у цій формулі навчання місце помилки? Чому оцінки не завжди мотивують навчатися? Якими мають бути домашні завдання НУШ? Як прикрасити, запакувати, подати нудну теорію з інформатики здобувачам освіти в початкових класах? Як створити ситуації успіху під час дистанційного навчання в НУШ? Як штучний інтелект змінює та оптимізує всіх учасників навчального процесу?

Відповіді на всі ці запитання є у Положенні про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затверджене наказом МОНУ від 08 вересня 2020 року №1115. А також є у Державному стандарті НУШ та низці інших нормативних документів.

Тож Головна ідея Нової української школи і нового Стандарту навчання – це формування компетентностей і орієнтація на результат. Тобто здатність використовувати знання і навички у своєму житті. А основне завдання сучасності – це дати участикам освітнього процесу інструменти, за допомогою яких вони будуватимуть власний освітній маршрут, розкриватимуть свій потенціал.

Сьогодні не можливо бути успішним без навчання інформатики. «Адже вона відкриває двері  у високотехнологічний світ,  навчає приймати рішення, програмувати дії, і прогнозувати їх результати, творити й розвиватися з використанням ґаджетів» - так зазначали автори підручників з інформатики та зошитів «Ключі до інформатики» Наталя Морзе, Ольга Барна, Вікторія Вембер.

Оскільки Інформатична освітня галузь стала однією із 9-ти галузей освіти, то  встановити рівень навчальних досягнень здобувачів освіти в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних програм можна за допомогою  індексів  НУШ інформатичної освітньої галузі. Наприклад у 2 класі оцінюється вербально здобувач освіти, який: 1. називає та добирає цифровий пристрій відповідно до мети завдання; 2. створює зображення за допомогою графічного редактора; 3. реалізує дії виконавця відповідно до лінійного алгоритму; 4. знаходить інформацію у веб-джерелах за поданою умовою, дотримується безпечної поведінки  під час он-лайн взаємодії.

До того ж рівнево оцінюється динаміка зростання навчальних досягнень здобувачів освіти у  3-х – 4-х класах. За індексами НУШ інформатичної освітньої галузі визначається на якому рівні здобувач освіти: 1. використовує цифрові пристрої для виконання навчальних завдань; 2. створює інформаційні продукти (тексти, графічне зображення, презентацію) в програмних середовищах; 3. складає лінійні, розгалужені та циклічні алгоритми на основі їх опису, отримує очікуваний результат дії виконавця за складеним алгоритмом; 4. збирає інформацію за допомогою цифрових пристроїв відповідно до навчальної мети; використовує онлайн середовища для спільної діяльності й обміну думками, дотримується безпечної поведінки  під час онлайн взаємодії. Наприклад, фрагменти відеороликів та мультимедійні презентації підтверджують індекси НУШ, через виконані домашні завдання. Здобувачі освіти МЗОШ  № 23 створили низку проєктів у середовищі Скретч, а саме:  «Власне ім’я» – Пальянова Даша,  «Олівець і квадрат», а також «Папуга» – Руденко Софія, «Лелеки» – Шаповалов Олексій. А  Бабур Роман  порівняв різні середовища Скретч та плату Мікро:Біт в проєкті «Власне ім’я» і запрограмував його у зошиті «Ключі до інформатики». До того ж проєкти «Рибка»– Поліщук Вєри та «Кінь» – Січкар Крістіни, запрограмовані зі звуком у середовищі Скретч. А ще Січкар Крістіна запрограмувала в середовищі плати Мікро:Біт зі світлодіодами проєкти «Власне ім’я» та «Музика» з мелодією гри на музичному інструменті.

А в 5-х класах бально оцінюється динаміка зростання навчальних досягнень здобувачів освіти за індексами НУШ вже технологічної складової освітньої галузі. Інформатика. Де кожен здобувач освіти отримує оцінку в балах за те, що: 1. працює з інформацією, даними, моделями; 2. створює інформаційні продукти; 3. працює в цифровому середовищі; 4. безпечно та відповідально використовує інформаційні технології.  

Тож поняття різновекторне  – це діагностичне, формувальне, поточне, тематичне, підсумкове оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Воно видозмінються від інформатичної до технологічної складової  цифрового світу, від навчального процесу до створеного продукту  або проєкту.

 Формувальне оцінювання допомагає здобувачам освіти моніторити власний прогрес та рефлексувати щодо свого навчання, а вчителю допомагає  визначати потреби учнів та  адаптувати процес навчання.

Варто зазначити, що оцінка – це не покарання або чинний інструмент тримання в покорі, а просто адекватний зворотній зв’язок. Таке оцінювання ділиться на самооцінювання та оцінювання з боку учителя відповідно рівнів індексації НУШ. Оскільки, маленькі здобувачі освіти здебільше фокусуться не на своєму завданні, а на тому, яка оцінка за завдання, тоді краще пояснити, що варто покращити, або як можна зробити інакше. Хоча на уроках ми вчимося виправляти помилки навіть у алгоритмах дій та визначати кращу стратегію створення продукту, проте, оцінка передбачає добре виконане завдання з першого разу. Але в реальному житті і на роботі так буває дуже рідко. Тому здобувачам освіти не варто боятися помилок, а потрібно зробити кілька спроб, щоб прийти до кращого рішення, коригуючи власну оцінку.

Іноді можна почути нарікання на великий об’єм домашніх завдань. Не можу погодитися із такою думкою, тому, що використовую три характеристики завдань. Перша – це низький поріг означає, що завдання доступне і досяжне для кожного здобувача освіти. Успіхи здобувачів освіти визначаю за динамікою позитивного зростання ключових компетентностей – це можуть бути результати виконаних самостійних робіт в  Classroom, чи  в зошитах «Ключі до інформатики», чи виконані онлайн тести, або активна робота у віртуальному просторі. тобто комплексно оцінюю реальні дії здобувачів освіти. До того ж роблю аналіз помилок, який супроводжую позитивними коментарями і вмотивованими виставленими балами відповідно до критеріїв оцінювання. Щиро дякую як учнів за виконані завдання і доброчесність, так і їх батьків чи опікунів за допомогу у здобутті компетентностей.

Друга характеристика – це висока стеля, яка передбачає, що завдання має кілька рівнів і не обмежує учнів, які можуть зробити більше й краще, дотримуючись так званих “м’яких навичок”, або «чотирьох К»: комунікації, креативності, критичного мислення та командної праці. Тобто вміють самостійно розв’язувати проблеми,  ставити цілі й досягати їх. Створюю ситуацію успіху, яка поєднується  з вербальною підтримкою: «Молодець!», «Я тобою пишаюся», «Ти є прикладом для всього класу!" «На висоті!», «Які важливі слова ти сказав!», «Красиво сказано», «Світла голова», «Саме так»,  «Вклала душу»,  «Якими гарними навиками ти володієш!», «Ти вчишся швидко!»

Третя характеристика – це широкі стіни, які створюють простір для власного вибору здобувача освіти, показують застосування теми в різних ситуаціях, передбачають творчий підхід до завдання і найкраще підтримують навчальну мотивацію учасників навчальної діяльності. Слова підтримки і схвалювання позитивного, іноді більше мотивують, ніж позитивне бальне чи рівневе оцінювання і додають впевненості  у самостійному прийнятті рішення щодо посильного об’єму виконаних домашніх завдань.

Із метою зацікавленості та оперативного приєднання до онлайн уроків інформатики в початковій школі на початку уроку традиційно граємо в гру «Перша п’ятірка». А також вчимося самостійно приймати рішення, нести за них відповідальність,  проявляючи етику спілкування у чатах різних мобільних пристроїів: у чатах онлайн уроку-конференції вітаємося, спілкуємося, прописуємо словникові слова або тему відповідого уроку. Деякі здобувачі освіти вже добре набирають текст на клавіатурі й відправляють у чат. А візуали сприймають тему уроку і завдання розміщені в  Google-класі (Classroomi), здіснюючи зорову самоперевірку. До того ж вчимося налаштовувати мовне середовище для роботи в чаті, закріплюємо роботу з клавіатурою, мишкою, різними ґаджетами та девайсами.

 Із метою усвідомленого спийняття теоретичного матеріалу подаю короткі відео (по 2–10 хвилин), зупиняючи його, акцентую увагу на ключових поняттях.  Оскільки у маленьких здобувачів освіти конкретне мислення, то з метою візуалізації в І семестрі власноруч створюю комп’ютерні презентації з проблемними, ігровими та логічними завданнями (ребусами, кроссвордами, хмарами слів, іграми, спрайтами, різними казковими героями, ситуаціями тощо). Акцентую увагу на темі і завданнях уроку, де також відбувається формувальне оцінювання.

Активне навчання посилює зацікавленість, виходить за межі класу і за межі навчальної програми. Здобувачі освіти привласнюють результати знань, усвідомлюючи, що працюють на себе і отримують знання під свій запит. У ІІ семестрі вже  використовую спільні інтерактивні вправи на онлайн-дошках Jamboard, Padlet, LearningApps, в редакторі Canva, а також працюємо з  різними інтерактивними інструментами.

Наприклад Jamboard – це віртуальна дошка, за допомогою якої в реальному часі працюю над ідеями разом з усіма здобувачами освіти. Учасники онлайн зустрічі, які використовують мобільні пристрої, отримують посилання на файл Jamboard у навчальному чаті, натиснувши на який, переходять у додаток Jamboard.

А Padlet – це універсальна онлайн-дошка (онлайн-стіна), яку також застосовую в навчальному процесі (здебільше у 3-х – 5-х класах) для проектної роботи, пірінгової взаємодії, візуалізації пояснення, демонстрації інтерактивних вправ, індивідуальних завдань чи як інструмент збору інформації від всіх учасників процесу в одному місці.

До того ж learningapps.org – це система готових вправ з різних предметів, для різних вікових категорій та ще й з можливістю автоматичної перевірки системою. Інколи створюю власні вправи за допомогою цієї платформи, якщо готових мені не вистачило. Працюю з платформою за тим самим принципом, що й з іншими – надсилаю посилання дітям.

У 5-х класах використову редактор Canva,  з функцією перетягування – це потужний  ресурс для створення візуального контенту, який має тисячі безкоштовних шаблонів, фотографій, шрифтів, інтерактивних мультимедійних речей. Співпрацючи з будь-якою кількістю здобувачів освіти, самостійно чи колективно створюємо плакати, графіки, таблиці, створюємо свої шедеври, додаємо коментарі, або створюємо дизайни. Такі види сучасної дистанційної навчальної діяльності сприяють як формувальному оцінюванню, так і самооцінюванню.

 А як оцінити здобувачів освіти, які з різних поважних причин не змогли підключитися до он-лайн уроків у Zoomi?

Тоді у зручний час, здобувачі освіти, заходять в Classroom чи Viber-групу, дають покликання на відповідний урок  (вправу, відео, презентацію, середовище тощо) – і  у своєму режимі заходять і виконують завдання.  

Нажаль час для проведення онлайн уроків обмежений, а маленькі здобувачі освіти дуже повільно, іноді не зрозуміло, формулюють власну думку, не завжди слухають відповіді. Важливо допомогти дитині поставити правильні специфічні запитання і проявляти свій інтерес та допитливість, допомогти вибрати правильні інструменти для дослідження, пошуку інформації, допомогти їй навчитися відсіювати отримувану інформацію, відділяти випадкове від закономірного, фальшиве від справжнього.

Тому, сучасні вчителі – це агенти змін, тьютори, фасилітатори, модератори, коучі, ментори,  це вже не гуру-транслятори нових знань, а наставники, які вміють організувати процес пізнання учнів, який включає висування гіпотез та спонкає до формування життєвих компетентностей.

Оскільки технології в освіті – це ключ до знань, то штучний інтелект – це шанс для вчителя перетворити уроки на невеликі пригоди. При цьому автоматизовані завдання вивільняють час для креативності, емпатії, натхнення, творчості і створення ідей. Здобувачі освіти у таких вчителів  перестають  зубрити і усвідомлено беруть участь у навчальних чи творчих проєктах, де вчаться ставити правильні запитання на які наголошував Сократ: «Чому так?», «А якщо я так зроблю, то що буде?», «А чи ти впевнений?». Такі  педагоги, залучаючи учнів у цей процес як гіди ведуть за собою, показують на що спроможна сучасна наука й технології  та виставляють різновекторні оцінки під час дистанційки.

Відеоролик створений на основі нормативно-правових документів, наукових статей, відео та фото з відкритих джерел та власного досвіду оцінювання навчальних досягень здобувачів освіти з інформатики в НУШ.