#ТижденьМІГ_Миколаївщина та #GlobalMILWeek. Дистанційка в контексті медіа та інформаційної грамотності

Дистанційка в контексті  медіа та інформаційної грамотності 

Дистанційка в контексті інфомедійної грамотності

(з досвіду роботи Миколаївської гімназії № 23 Миколаївської міської ради)

   Попри жахливу війну в Україні, освітянська спільнота Миколаївської гімназії № 23  створює безпечний простір. У ньому  дитина відчуває підтримку та близькість вчителя, який завжди поруч -  “я з тобою”. Такий  дистанційний  простір має чітко структуровані  правила та межі контактів і підтримки. Щоденний  інструктаж безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу демонструтє уроки боротьби, стійкості та перемог.

    Певно тому дистанційні уроки інформатики на навчальній платформі в  Zoom щодня починаються з реальної гри «Перша п’ятірка». Вона забезпечує процес комунікації та  змагання, формує стресостійкість і мотивує до набуття компетентностей.

   До того ж продовжуються  традиції спілкування в чатах навчальних конференцій з дотриманням правил етикету.  Тобто привітання і побажання супроводжуються короткими репліками під девізом «Стався до мене так, як би ти хотів/ла, щоб ставилися до тебе». Це одне із правил безпечного освітнього віртуального середовища та розуміння співрозмовника.

   Хоча й відбувся перехід від авторитарної до партнерської педагогіки, від знаннєвої до компетентнісної парадигми, і навіть змінився статус учасників навчального процесу та форма їх навчання, проте дітям цифрового світу  стало цікавіше навчатися і розвиватися у віртуальному середовищі, самостійно діяти, пізнавати, відкривати.

   Певно тому, сучасні здобувачі освіти поступово переходять з реального у віртуальне життя. Нажаль воно сповнене позитивних і негативних несподіванок, пов’язаних з інфомедійною грамотністю.

   Найціннішим товаришем і помічником у навчанні стали  електронні підручники авторів Наталії Морзе та Ольги Барни. Саме з них розпочинаються відкриття. Допитливі здобувачі освіти з цікавістю використовують інструменти власних мобільних пристроїв для  виділення ключових понять до теми уроку, вчаться аргументовано відповідати на проблемні питання  та доводити їх фактами з життя. Так відбувається зв'язок реального світу  з віртуальним світосприйняттям. А нові знання формуються на основі допитливого  дитячого досвіду, що переплітається з їх діяльністю.

    Чи потрібні зошити з інформатики? Так!. Обов’язкова робота в зошитах відбувається паралельно з електронним підручником. У зошитах та словничках гімназисти  фіксують уніфіковані поняття та означення такі як: кіберпростір, кіберполіція, фактчекінг, кукіс, клікбейт,  фішинг, спам, цифровий слід, порівнюють та співставляють поняття «булінг» - «не булінг» та «кібербулінг». Також створюють схеми, моделі, порівняльні таблиці. І знову правило безпеки «не нашкодь» - це оперативність прибраних зображень  в електронних підручниках та охайність в робочих зошитах.

   Маленькі здобувачі освіти 2-4 класів, відкривають всі завдання-ключики в індивідуальних зошитах «Ключі до інформатики» в реальному часі. Вчитель пояснює кожне завдання-ключик: спочатку - у формі презентації, а далі у формі діалогу з фіксацією. Наприклад, учні 2-го класу усвідомлено доводять і фіксують олівцем  у зошиті «Як я можу перевірити правдивість інформації?», «Чи правильно я обмінююсь інформацією?»,  учні 3-го класу аргументовано пояснюють «Як знайти достовірну інформацію в Інтернеті», а випускники початкової школи критично мислять «Як безпечно знаходити освітню інформацію в Інтернеті та зберегти її?», «Чи завжди слід довіряти інформації з інтернету?»

   А далі диво… З електронного підручника потрапляємо у безпечне віртуальне середовище інтерактивних вправ Лернінг апс орг (Learning.aps.org), використовуючи (віконце-гіперпокликання, або (QR-код). Саме там закріплюємо новий матеріал. А наш помічник-комп’ютер самостійно і об’єктивно (колективно та індивідуально)   оцінює учнівські рішення та критичне мислення гімназистів. До того ж навчання з електронним підручником не лише стало цікавим, але й готує школярів до використання електронних енциклопедій, словників, бібліотек тощо, І знову правило безпечного освітнього віртуального середовища «не нашкодь» - це: не малюй зайвого, будь уважним, поважай штучний інтелект комп’ютера, користуйся перевіреними навчально-довідковими електронними джерелами..

   Де знаходяться навчальні матеріали? Електронні підручники та навчальний контент розміщені у безпечному віртуальному освітньому середовищі, на платформі Класрум. Цінність навчальних матеріалів полягає у формуванні  уміння самостійно вчитися. Адже кожен урок пронумерований та містить чіткий алгоритм-інструкцію до виконання кожного виду самостійної роботи. Тут  зазначено кожну нову тему уроку, види роботи, цікаві додатки, що полегшують навчання. Очільниця управління освіти Миколаївської міської ради Личко Ганна Володимирівна зазначала: «Дистанційне навчання – це робота на платформах, а не завдання у Viber. Серед платформ, на яких можуть працювати вчителі та учні вона  називає Zoom, Classroom, Google  Meet  та Moodle».

   А як потрапити до віртуального (Classroom)  класруму? Потрібно спочатку зареєструватися, а потім ввійти, тобто ввести свій  акаунт: логін і пароль. Саме вони ідентифікують реального учня на цій навчальній платформі. Тут пригадуються наступні правила «надійний пароль - це моє секретне слово» та двофакторна ітентифікація. Тобто, залишаючи цифровий слід у віртуальному середовищі, варто дотримуватися заходів безпеки.   У навчальному середовищі (Classroom)  учнів до 13 років Миколаївської гімназії № 23 можуть зареєструвати батьки під батьківським контролем, або  заклад освіти під шкільним контролем.

   А як бути, маленьким учням, які  ще не можуть одночасно слухати вчителя і працювати в різних начальних середовищах, передбачених Державним стандартом? Тоді їм допомагають  вчителі, батьки, навчальна платформа з додатками до уроків, які мають гіперактивні віконця-покликання.

  Щотижневі синхронні онлайн уроки, які проводяться для всього класу в середовищі Zoom, випереджають  асинхронні офлайн уроки на платформі класрум (Classroom). Учитель, пояснює нову тему, використовуючи додатки до уроку. Акцентує увагу на основних видах самостійної діяльності – це опрацювання сторінок підручника, робота в зошиті, практичні завдання за комп’ютером, а саме робота в навчальних програмах та вправах-іграх.  Оскільки учнівські мобільні пристрої вже задіяні, то працювати одночасно в інших навчальних програмах (GCompris, Learning.aps.org)  учні не можуть. Тому вивільняється другий урок для самостійного навчання і набуття практичних компетентностей. Наприклад: виконавши на комп’ютері інтерактивну вправу-гру «Безпека», кожен учень розрізняє приватну та публічну інформацію, а також можливості її безпечного використання, а в наступній вправі-грі «Займи позицію», вже учень погоджується чи не погоджується з певними діями даної інформації. Так, граючись учні навчаються,  усвідомлюють власну сутність  «я-особистість», яка має право на власну думку. Маленькі гімназисти  приймають рішення про власний обов’язок - дотримуватися правил безпеки в мережі Інтернет.

   Цінність такого навчання полягає у формуванні якісних знань, які відповідають індексам НУШ, за рахунок  збільшення часу для самостійного навчання. Надважливою цінністю є збереження життя і здоров’я кожної дитини шляхом самостійного регулювання навчальним часом. Учні поступово звільняються від самостійних домашніх завдань, вчаться оперативно виконувати настанови вчителя й  відправляти виконані роботи.  А батьки підтримують та допомагають своїм дітям. Адже у безпечному віртуальному (Classroomі) кожен учень навчається  як у звичайному класі, за власною траєкторією розвитку, у своєму природньому темпі реального життя. «Всі ми рівні, але різні», так зазначав президент України Володимир О. Зеленський. 

   А ще на навчальній платформі (Classroom) кожен учень може повернутися до будь-якого уроку, повторити чи доробити завдання, самостійно опрацювати навчальний контент у разі відсутності учня на синхронному онлайн уроці.  Завдання можна виконувати у зручний для себе час і відправляти до визначеного терміну. У 2 класі здійснюється позитивне вербальне формувальне оцінювання за виконані завдання до кожної  теми уроку, у формі коментарів та порад, які поступово знайомлять маленьких школярів з  рівневим оцінюванням.  У 3-4 класах здійснюється позитивне рівневе формувальне оцінювання за аналогічною формою. Випускники початкової школи поступово знайомляться з розгалуженим бальним оцінюванням. Так закладається міцний фундамент освітньої діяльності.

   Хто визначає режим  проведення окремих навчальних занять? Відповідно до чинного Положення «Про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти», педагогічні працівники самостійно визначають режим (синхронний або асинхронний) проведення окремих навчальних занять, при цьому не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі (решта навчального часу організовується в асинхронному режимі)». (п.7. , ч. І цього «Положення»)

Тому вважаю за доцільне на уроках інформатики маленьких здобувачів освіти звільняти від надмірної уваги до вчителя на екрані монітора, давати більше можливостей і часу для самостійного асинхронного навчання у різних освітніх середовищах, де  формуються життєві компетентності, уміння раціонально планувати і розподіляти час на самостійне пізнання і розвиток. Така система  має сенс, оскільки знімає напругу і залежність від надмірного віртуального  впливу на  особистість.

   А як навчаються гімназисти основної ланки? Оскільки гімназисти 5-7 класів відразу приєднуються до уроків через навчальну платформу класрум (Classroom), або працюють із додатковими мобільними ґаджетами, то в кінці уроку залишаю 10-15 хвилин на самостійну роботу на цій платформі та даю можливість задавати  уточнюючі запитання.

   Так гімназисти порівнювали, складали інфографіку у навчальному середовищі Canva, перевіряли та робили висновки про факти, судження, упередження, думки та емоційне забарвлення на основі переплетених реальних подій та віртуального світу. Цінність такого навчання базувалася на подіях і статистиці з реального життя.

• Наведу декілька прикладів, які доводять інформацію, що базується на фактах: «Миколаївська гімназія № 23 посіла 5 місце у топах серед  ЗЗСО Миколаївської області, набравши 6 694 бали з інформатики на освітньому ресурсі «Мій клас», рекомендованому МОНУ» - це факт.
• Активними користувачами освітнього ресурсу «Мій клас» стали гімназисти Миколаївської гімназії № 23 з інформатики: Мадоян Діана (учениця 6 класу, яка набрала  3113 балів і отримала золото),  Махник Станіслав (учень 6 класу, який набрав  1095 балів і отримав срібло), а також його молодша сестра Махник Дарина (учениця 4-Б класу, яка набрала  828 балів і отримала бронзу)-це факт
• У топах класів Миколаївської гімназії № 23   утримують золоту медаль з інформатики здобувачі освіти 6 А класу, набравши 4267 балів, срібну медаль - 4-Б класу,  набравши 893 бали, бронзову медаль - 5 клас,  набравши 610 балів на платформі освітнього ресурсу «Мій клас»- це факт.
• Наймолодша здобувачка освіти учениця 3 класу Колошва Валерія,  посіла перше місце у топах серед  однолітків Миколаївської гімназії № 23, утримуючи золоту медаль з інформатики, набравши 198 балів у навчальному середовищі «Мій клас» - це факт.
• Сайт Миколаївської гімназії № 23 має 53 868 відвідувачів з 20 країн світу – це факт

   Дослідження показали, що це дійсно факт, оскільки вся вище зазначена інформація підтверджена освітнім ресурсом «Мій клас» та статистикою блогу «Миколаївська гімназія № 23» й графіком перегляду сторінок сайту відвідувачами.

   Наступні дослідження підтверджували такі поняття,  як судження, упередження, думки та емоційне забарвлення.

   І знову приклади: Усі учні Миколаївської гімназії № 23 успішно навчаються на платформі «МійКлас». Це висловлювання перебільшується, узагальнюється, розглядається однобоко тому, це упередження з присутнім емоційним забарвленням.

   Спостерігається негативна динаміка спадання кількості відвідувачів сайту Миколаївської гімназії № 23! Даний факт перетворився у судження, яке  стверджується і має  емоційне забарвлення.

   Всі зареєстровані на навчальній платформі «Класрум» здобувачі освіти Миколаївської гімназії № 23 мають високий рівень навчальних досягнень - це думка, яка  містить особисту оцінку з присутнім емоційним забарвленням.

  До того ж, гімназисти користуючись спільним доступом до дошки Джемборд,   досліджували «Емоційне реагуванням на почуття та емоції», а  також аналізували «Емоційну карту іншої людини в соціальних мережах», використовуючи вежі й словник емоцій та уніфіковані  поняття.

   «Колесо емоцій» допомогло аргументовано довести думку з проблемних питань медіаграмотності, а також дослідити загрози та впливи  фейків (фотофейків) на власне медіаполе.

   А цікавий проєкт «НотаЄнота» допоміг засвоїти основи інформаційної гігієни та зрозуміти, як працюють маніпуляції. 

   Тобто шляхом антифейкових інтелектуальних ігор, які допомагають тримати руку на пульсі інфоосвіти, гімназисти навчилися розбиратися у тому, як змінюється інфопростір і як не дати себе надурити. 

   Цьогорічний одинадцятий за ліком Усесвітній Тиждень медійної та інформаційної грамотності (Global MIL Week) присвячений темі «Плекання довіри: імператив медіа та інформаційної грамотності» проходив в Україні з 24 по 31 жовтня 2023 року. Миколаївська гімназія № 23 долучилася до заходів у межах Всесвітнього тижня медіа та інформаційної грамотності й продовжила проводити тематичні заняття, тренінги, вікторини, виховні години з медіаграмотності, цифрової безпеки, інформаційної гігієни, протистояння онлайн-загрозам та продовжила формувати навички критичного споживання інформації у здобувачів освіти, педагогів, батьків

• Створювали мультимедійні презентації про рекламу або антирекламу соціальної мережі з метою визначення безпечної комунікації в соціальних мережах та розміщували їх на спільній дошці Падлєт для здійснення взаємо оцінювання та учнівських коментарів.
• Переглядали низку відеороликів розміщених на сайті Миколаївської гімназії № 23 та в соціальних мережах,  грали в гру «Перевір свою медіаграмотність».
• Складали рейтинг повідомлень за ключовими словами «мобільні телефони впливають на підлітків».
• Розшифровували тексти, складені за допомогою емоджі тобто зображень або піктограм для передавання емоцій у соціальних мережах.
• Додавали власні думки до мультимедійних презентацій зі спільним доступом до середовища Google крім інших, ще й до презентаційної теми «Мистецтво переконання», «Кібербезпека: навички, які захищають не тільки під час війни».

Отже: цінність такого навчального процесу полягає не лише в усвідомленому розумінні кожної теми уроку інформатики через спільну чи самостійну діяльність, але й у нашій незламній єдності створювати безпечний простір для навчання й розвитку у мережі Інтернет та протидіяти загрозам віртуального світу.

Відеролик створено на основі нормативно-правових документів, методичних рекомендацій та власного досвіду.

Дистанційка в контексті інфомедійної грамотності

(з досвіду роботи Миколаївської гімназії № 23 Миколаївської міської ради)

   Попри жахливу війну в Україні, освітянська спільнота Миколаївської гімназії № 23  створює безпечний простір. У ньому  дитина відчуває підтримку та близькість вчителя, який завжди поруч -  “я з тобою”. Такий  дистанційний  простір має чітко структуровані  правила та межі контактів і підтримки. Щоденний  інструктаж безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу демонструтє уроки боротьби, стійкості та перемог.

    Певно тому дистанційні уроки інформатики на навчальній платформі в  Zoom щодня починаються з реальної гри «Перша п’ятірка». Вона забезпечує процес комунікації та  змагання, формує стресостійкість і мотивує до набуття компетентностей.

   До того ж продовжуються  традиції спілкування в чатах навчальних конференцій з дотриманням правил етикету.  Тобто привітання і побажання супроводжуються короткими репліками під девізом «Стався до мене так, як би ти хотів/ла, щоб ставилися до тебе». Це одне із правил безпечного освітнього віртуального середовища та розуміння співрозмовника.

   Хоча й відбувся перехід від авторитарної до партнерської педагогіки, від знаннєвої до компетентнісної парадигми, і навіть змінився статус учасників навчального процесу та форма їх навчання, проте дітям цифрового світу  стало цікавіше навчатися і розвиватися у віртуальному середовищі, самостійно діяти, пізнавати, відкривати.

   Певно тому, сучасні здобувачі освіти поступово переходять з реального у віртуальне життя. Нажаль воно сповнене позитивних і негативних несподіванок, пов’язаних з інфомедійною грамотністю.

   Найціннішим товаришем і помічником у навчанні стали  електронні підручники авторів Наталії Морзе та Ольги Барни. Саме з них розпочинаються відкриття. Допитливі здобувачі освіти з цікавістю використовують інструменти власних мобільних пристроїв для  виділення ключових понять до теми уроку, вчаться аргументовано відповідати на проблемні питання  та доводити їх фактами з життя. Так відбувається зв'язок реального світу  з віртуальним світосприйняттям. А нові знання формуються на основі допитливого  дитячого досвіду, що переплітається з їх діяльністю.

     Чи потрібні зошити з інформатики? Так!. Обов’язкова робота в зошитах відбувається паралельно з електронним підручником. У зошитах та словничках гімназисти  фіксують уніфіковані поняття та означення такі як: кіберпростір, кіберполіція, фактчекінг, кукіс, клікбейт,  фішинг, спам, цифровий слід, порівнюють та співставляють поняття «булінг» - «не булінг» та «кібербулінг». Також створюють схеми, моделі, порівняльні таблиці. І знову правило безпеки «не нашкодь» - це оперативність прибраних зображень  в електронних підручниках та охайність в робочих зошитах.

       Маленькі здобувачі освіти 2-4 класів, відкривають всі завдання-ключики в індивідуальних зошитах «Ключі до інформатики» в реальному часі. Вчитель пояснює кожне завдання-ключик: спочатку - у формі презентації, а далі у формі діалогу з фіксацією. Наприклад, учні 2-го класу усвідомлено доводять і фіксують олівцем  у зошиті «Як я можу перевірити правдивість інформації?», «Чи правильно я обмінююсь інформацією?»,  учні 3-го класу аргументовано пояснюють «Як знайти достовірну інформацію в Інтернеті», а випускники початкової школи критично мислять «Як безпечно знаходити освітню інформацію в Інтернеті та зберегти її?», «Чи завжди слід довіряти інформації з інтернету?»

   А далі диво… З електронного підручника потрапляємо у безпечне віртуальне середовище інтерактивних вправ Лернінг апс орг (Learning.aps.org), використовуючи (віконце-гіперпокликання, або (QR-код). Саме там закріплюємо новий матеріал. А наш помічник-комп’ютер самостійно і об’єктивно (колективно та індивідуально)   оцінює учнівські рішення та критичне мислення гімназистів. До того ж навчання з електронним підручником не лише стало цікавим, але й готує школярів до використання електронних енциклопедій, словників, бібліотек тощо, І знову правило безпечного освітнього віртуального середовища «не нашкодь» - це: не малюй зайвого, будь уважним, поважай штучний інтелект комп’ютера, користуйся перевіреними навчально-довідковими електронними джерелами..

   Де знаходяться навчальні матеріали? Електронні підручники та навчальний контент розміщені у безпечному віртуальному освітньому середовищі, на платформі Класрум. Цінність навчальних матеріалів полягає у формуванні  уміння самостійно вчитися. Адже кожен урок пронумерований та містить чіткий алгоритм-інструкцію до виконання кожного виду самостійної роботи. Тут  зазначено кожну нову тему уроку, види роботи, цікаві додатки, що полегшують навчання. Очільниця управління освіти Миколаївської міської ради Личко Ганна Володимирівна зазначала: «Дистанційне навчання – це робота на платформах, а не завдання у Viber. Серед платформ, на яких можуть працювати вчителі та учні вона  називає Zoom, Classroom, Google  Meet  та Moodle».

     А як потрапити до віртуального (Classroom)  класруму? Потрібно спочатку зареєструватися, а потім ввійти, тобто ввести свій  акаунт: логін і пароль. Саме вони ідентифікують реального учня на цій навчальній платформі. Тут пригадуються наступні правила «надійний пароль - це моє секретне слово» та двофакторна ітентифікація. Тобто, залишаючи цифровий слід у віртуальному середовищі, варто дотримуватися заходів безпеки.   У навчальному середовищі (Classroom)  учнів до 13 років Миколаївської гімназії № 23 можуть зареєструвати батьки під батьківським контролем, або  заклад освіти під шкільним контролем.

    А як бути, маленьким учням, які  ще не можуть одночасно слухати вчителя і працювати в різних начальних середовищах, передбачених Державним стандартом? Тоді їм допомагають  вчителі, батьки, навчальна платформа з додатками до уроків, які мають гіперактивні віконця-покликання.

    Щотижневі синхронні онлайн уроки, які проводяться для всього класу в середовищі Zoom, випереджають  асинхронні офлайн уроки на платформі класрум (Classroom). Учитель, пояснює нову тему, використовуючи додатки до уроку. Акцентує увагу на основних видах самостійної діяльності – це опрацювання сторінок підручника, робота в зошиті, практичні завдання за комп’ютером, а саме робота в навчальних програмах та вправах-іграх.  Оскільки учнівські мобільні пристрої вже задіяні, то працювати одночасно в інших навчальних програмах (GCompris, Learning.aps.org)  учні не можуть. Тому вивільняється другий урок для самостійного навчання і набуття практичних компетентностей. Наприклад: виконавши на комп’ютері інтерактивну вправу-гру «Безпека», кожен учень розрізняє приватну та публічну інформацію, а також можливості її безпечного використання, а в наступній вправі-грі «Займи позицію», вже учень погоджується чи не погоджується з певними діями даної інформації. Так, граючись учні навчаються,  усвідомлюють власну сутність  «я-особистість», яка має право на власну думку. Маленькі гімназисти  приймають рішення про власний обов’язок - дотримуватися правил безпеки в мережі Інтернет.

    Цінність такого навчання полягає у формуванні якісних знань, які відповідають індексам НУШ, за рахунок  збільшення часу для самостійного навчання. Надважливою цінністю є збереження життя і здоров’я кожної дитини шляхом самостійного регулювання навчальним часом. Учні поступово звільняються від самостійних домашніх завдань, вчаться оперативно виконувати настанови вчителя й  відправляти виконані роботи.  А батьки підтримують та допомагають своїм дітям. Адже у безпечному віртуальному (Classroomі) кожен учень навчається  як у звичайному класі, за власною траєкторією розвитку, у своєму природньому темпі реального життя. «Всі ми рівні, але різні», так зазначав президент України Володимир О. Зеленський. 

    А ще на навчальній платформі (Classroom) кожен учень може повернутися до будь-якого уроку, повторити чи доробити завдання, самостійно опрацювати навчальний контент у разі відсутності учня на синхронному онлайн уроці.  Завдання можна виконувати у зручний для себе час і відправляти до визначеного терміну. У 2 класі здійснюється позитивне вербальне формувальне оцінювання за виконані завдання до кожної  теми уроку, у формі коментарів та порад, які поступово знайомлять маленьких школярів з  рівневим оцінюванням.  У 3-4 класах здійснюється позитивне рівневе формувальне оцінювання за аналогічною формою. Випускники початкової школи поступово знайомляться з розгалуженим бальним оцінюванням. Так закладається міцний фундамент освітньої діяльності.

    Хто визначає режим  проведення окремих навчальних занять? Відповідно до чинного Положення «Про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти», педагогічні працівники самостійно визначають режим (синхронний або асинхронний) проведення окремих навчальних занять, при цьому не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі (решта навчального часу організовується в асинхронному режимі)». (п.7. , ч. І цього «Положення»)

    Тому вважаю за доцільне на уроках інформатики маленьких здобувачів освіти звільняти від надмірної уваги до вчителя на екрані монітора, давати більше можливостей і часу для самостійного асинхронного навчання у різних освітніх середовищах, де  формуються життєві компетентності, уміння раціонально планувати і розподіляти час на самостійне пізнання і розвиток. Така система  має сенс, оскільки знімає напругу і залежність від надмірного віртуального  впливу на  особистість.

    А як навчаються гімназисти основної ланки? Оскільки гімназисти 5-7 класів відразу приєднуються до уроків через навчальну платформу класрум (Classroom), або працюють із додатковими мобільними ґаджетами, то в кінці уроку залишаю 10-15 хвилин на самостійну роботу на цій платформі та даю можливість задавати  уточнюючі запитання.

    Так гімназисти порівнювали, складали інфографіку у навчальному середовищі Canva, перевіряли та робили висновки про факти, судження, упередження, думки та емоційне забарвлення на основі переплетених реальних подій та віртуального світу. Цінність такого навчання базувалася на подіях і статистиці з реального життя.

• Наведу декілька прикладів, які доводять інформацію, що базується на фактах: «Миколаївська гімназія № 23 посіла 5 місце у топах серед  ЗЗСО Миколаївської області, набравши 6 694 бали з інформатики на освітньому ресурсі «Мій клас», рекомендованому МОНУ» - це факт.
• Активними користувачами освітнього ресурсу «Мій клас» стали гімназисти Миколаївської гімназії № 23 з інформатики: Мадоян Діана (учениця 6 класу, яка набрала  3113 балів і отримала золото),  Махник Станіслав (учень 6 класу, який набрав  1095 балів і отримав срібло), а також його молодша сестра Махник Дарина (учениця 4-Б класу, яка набрала  828 балів і отримала бронзу)-це факт
• У топах класів Миколаївської гімназії № 23   утримують золоту медаль з інформатики здобувачі освіти 6 А класу, набравши 4267 балів, срібну медаль - 4-Б класу,  набравши 893 бали, бронзову медаль - 5 клас,  набравши 610 балів на платформі освітнього ресурсу «Мій клас»- це факт.
• Наймолодша здобувачка освіти учениця 3 класу Колошва Валерія,  посіла перше місце у топах серед  однолітків Миколаївської гімназії № 23, утримуючи золоту медаль з інформатики, набравши 198 балів у навчальному середовищі «Мій клас» - це факт.
• Сайт Миколаївської гімназії № 23 має 53 868 відвідувачів з 20 країн світу – це факт

    Дослідження показали, що це дійсно факт, оскільки вся вище зазначена інформація підтверджена освітнім ресурсом «Мій клас» та статистикою блогу «Миколаївська гімназія № 23» й графіком перегляду сторінок сайту відвідувачами.

    Наступні дослідження підтверджували такі поняття,  як судження, упередження, думки та емоційне забарвлення.

• І знову приклади: Усі учні Миколаївської гімназії № 23 успішно навчаються на платформі «МійКлас». Це висловлювання перебільшується, узагальнюється, розглядається однобоко тому, це упередження з присутнім емоційним забарвленням.
• Спостерігається негативна динаміка спадання кількості відвідувачів сайту Миколаївської гімназії № 23! Даний факт перетворився у судження, яке  стверджується і має  емоційне забарвлення.
• Всі зареєстровані на навчальній платформі «Класрум» здобувачі освіти Миколаївської гімназії № 23 мають високий рівень навчальних досягнень - це думка, яка  містить особисту оцінку з присутнім емоційним забарвленням.

    До того ж, гімназисти користуючись спільним доступом до дошки Джемборд,   досліджували «Емоційне реагуванням на почуття та емоції», а  також аналізували «Емоційну карту іншої людини в соціальних мережах», використовуючи вежі й словник емоцій та уніфіковані  поняття.

«Колесо емоцій» допомогло аргументовано довести думку з проблемних питань медіаграмотності, а також дослідити загрози та впливи  фейків (фотофейків) на власне медіаполе.

    А цікавий проєкт «НотаЄнота» допоміг засвоїти основи інформаційної гігієни та зрозуміти, як працюють маніпуляції. 

    Тобто шляхом антифейкових інтелектуальних ігор, які допомагають тримати руку на пульсі інфоосвіти, гімназисти навчилися розбиратися у тому, як змінюється інфопростір і як не дати себе надурити. 

    Цьогорічний одинадцятий за ліком Усесвітній Тиждень медійної та інформаційної грамотності (Global MIL Week) присвячений темі «Плекання довіри: імператив медіа та інформаційної грамотності» проходив в Україні з 24 по 31 жовтня 2023 року. Миколаївська гімназія № 23 долучилася до заходів у межах Всесвітнього тижня медіа та інформаційної грамотності й продовжила проводити тематичні заняття, тренінги, вікторини, виховні години з медіаграмотності, цифрової безпеки, інформаційної гігієни, протистояння онлайн-загрозам та продовжила формувати навички критичного споживання інформації у здобувачів освіти, педагогів, батьків

• Створювали мультимедійні презентації про рекламу або антирекламу соціальної мережі з метою визначення безпечної комунікації в соціальних мережах та розміщували їх на спільній дошці Падлєт для здійснення взаємо оцінювання та учнівських коментарів.
• Переглядали низку відеороликів розміщених на сайті Миколаївської гімназії № 23 та в соціальних мережах,  грали в гру «Перевір свою медіаграмотність».
• Складали рейтинг повідомлень за ключовими словами «мобільні телефони впливають на підлітків».
• Розшифровували тексти, складені за допомогою емоджі тобто зображень або піктограм для передавання емоцій у соціальних мережах.
• Додавали власні думки до мультимедійних презентацій зі спільним доступом до середовища Google крім інших, ще й до презентаційної теми «Мистецтво переконання», «Кібербезпека: навички, які захищають не тільки під час війни».

     Отже: цінність такого навчального процесу полягає не лише в усвідомленому розумінні кожної теми уроку інформатики через спільну чи самостійну діяльність, але й у нашій незламній єдності створювати безпечний простір для навчання й розвитку у мережі Інтернет та протидіяти загрозам віртуального світу.

   Відеролик створено на основі нормативно-правових документів, методичних рекомендацій та власного досвіду.